Як відноситись до обдарованої дитини
Поради вчителю:
1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.
4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.
4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.
Методичні рекомендації педагогам щодо роботи з обдарованими учнями
Ступінь стомлюваності
У флегматиків, сангвініків, холериків — невелика схильність до втомлюваності, їм менше часу необхідно для відпочинку; домашні завдання вони виконують за один раз. Вони воліють займатися не в абсолютній тиші, а разом із товаришами. Вони починають працювати поступово, «розгойдуються» на початку заняття, починають із простіших завдань і переходять до складніших.
Меланхоліки втомлюють порівняно легше, їм потрібно відпочити після уроків, а при підготовці домашнього завдання — робити перерви. Вчаться вони в тиші і на самоті, їм не потрібно «розгойдуватись», зазвичай вони просуваються від важчих завдань до легших.
розумова діяльність
У сангвініків, холериків та флегматиків підготовчі, виконавчі й контрольні дії більш-менш «злиті», звідси — менша тривалість доступних спостережень підготовчих і контрольних дій. Виправлення, додавання роблять переважно під час роботи. Можуть довго пам'ятати паралельно про велику кількість завдань, доручень без спеціального планування й розподілу часу. Конспективність письмової мови (стислість). Переважання усного мовлення над письмовим викладом своїх думок.
У меланхоліків довша тривалість підготовчих, виконавчих і контрольних дій. Більшість виправлень і доповнень вони вносять під час перевірки. Воліють братися за нову роботу, лише повністю завершивши попередню.
Виконання завдань, отриманих на тривалий час, заздалегідь планують, складають плани занять на День, тиждень. У письмовій мові переважають складні конструкції, воліють писати, а не говорити.
нервове напруження
Сангвініки, холерики, флегматики у ситуації напруження думають дещо швидше, адже орієнтувальні й контрольні дії більше зливаються з виконавчими. При виконанні контрольних (олімпіадних) робіт нервове напруження поліпшує тонус розумової діяльності.
Вони краще концентрують увагу при виконанні завдань, які має оцінити вчитель, ніж при виконанні неоцінюваних.
У меланхоліків відбувається звуження обсягу розумової діяльності під впливом напруження, ще більше розмежовуються орієнтувальні, виконавчі й контрольні дії. Час виконання завдань зростає. Нервове напруження призводить до надмірного збудження, що межує з гальмуванням. Погіршується виконання завдань, що підлягають оцінці педагога. Швидше настає фаза перевантаження.
Аналізуючи досвід підготовки школярів до участі в олімпіадах, можна зробити висновок, що запорукою досягнення високих результатів є виконання трьох обов'язкових умов психологічної підготовки:
У флегматиків, сангвініків, холериків — невелика схильність до втомлюваності, їм менше часу необхідно для відпочинку; домашні завдання вони виконують за один раз. Вони воліють займатися не в абсолютній тиші, а разом із товаришами. Вони починають працювати поступово, «розгойдуються» на початку заняття, починають із простіших завдань і переходять до складніших.
Меланхоліки втомлюють порівняно легше, їм потрібно відпочити після уроків, а при підготовці домашнього завдання — робити перерви. Вчаться вони в тиші і на самоті, їм не потрібно «розгойдуватись», зазвичай вони просуваються від важчих завдань до легших.
розумова діяльність
У сангвініків, холериків та флегматиків підготовчі, виконавчі й контрольні дії більш-менш «злиті», звідси — менша тривалість доступних спостережень підготовчих і контрольних дій. Виправлення, додавання роблять переважно під час роботи. Можуть довго пам'ятати паралельно про велику кількість завдань, доручень без спеціального планування й розподілу часу. Конспективність письмової мови (стислість). Переважання усного мовлення над письмовим викладом своїх думок.
У меланхоліків довша тривалість підготовчих, виконавчих і контрольних дій. Більшість виправлень і доповнень вони вносять під час перевірки. Воліють братися за нову роботу, лише повністю завершивши попередню.
Виконання завдань, отриманих на тривалий час, заздалегідь планують, складають плани занять на День, тиждень. У письмовій мові переважають складні конструкції, воліють писати, а не говорити.
нервове напруження
Сангвініки, холерики, флегматики у ситуації напруження думають дещо швидше, адже орієнтувальні й контрольні дії більше зливаються з виконавчими. При виконанні контрольних (олімпіадних) робіт нервове напруження поліпшує тонус розумової діяльності.
Вони краще концентрують увагу при виконанні завдань, які має оцінити вчитель, ніж при виконанні неоцінюваних.
У меланхоліків відбувається звуження обсягу розумової діяльності під впливом напруження, ще більше розмежовуються орієнтувальні, виконавчі й контрольні дії. Час виконання завдань зростає. Нервове напруження призводить до надмірного збудження, що межує з гальмуванням. Погіршується виконання завдань, що підлягають оцінці педагога. Швидше настає фаза перевантаження.
Аналізуючи досвід підготовки школярів до участі в олімпіадах, можна зробити висновок, що запорукою досягнення високих результатів є виконання трьох обов'язкових умов психологічної підготовки:
1. Психодіагностика індивідуально-типологічних особливостей учнів.Метою тестування є допомога у саморозвитку особистості. Об'єктом уваги є, насамперед, психічні процеси та риси, що обумовлюють такі фактори: темперамент, тривожність, сила волі, впевненість у собі, самооцінка, вміння організувати свій день, рівень мотивації успіху й уникнення невдач, пам'ять, увага, креативність, творчі здібності, інтелект. Тобто діагностуємо лише ті психофізіологічні аспекти особистості, від яких залежать засоби й умови досягнення найбільшої продуктивності, перемоги в олімпіаді.
2. Цілеспрямований розвиток творчих здібностей учнів, що здійснюється на загальнонауковій основі, не обмежуючись конкретним навчальним предметом, профілем навчання або окремою галуззю знань. Умови розвитку творчих здібностей: створення проблемних ситуацій, здатність до оригінальності, гнучкості, точності мислення, конструктивне розв'язання завдань, здатність до аналізу, синтезу, узагальнення. Засоби та форми організації: інтерактивні методи навчання, рольові, ділові ігри; розвивальне навчання, тренінги.
3. Психологічна підготовка школярів до змагань. Дуже важливе для досягнення успіху вміння зосереджуватись, сконцентрувати зусилля на розв'язанні проблеми, психологічно налаштуватись на подолання труднощів, відповідальність, воля до перемоги. Умови розвитку вольових рис: уміння налаштуватися позитивно, визначити мету діяльності та досягти її, саморозвиток, самопрогнозування, доведення розпочатої діяльності до кінця, чітке дотримання режиму дня, наполегливість, рішучість, витримка, уміння володіти собою, своїми діями та вчинками, переживаннями та почуттями.
Яким чином ми організовуємо психологічну підготовку до олімпіадних змагань?
Ось уже кілька років ми організовуємо тренінги, спрямовані на оволодіння собою, розвиваємо сенситивність, спілкування, силу волі, вміння розрізняти переживання і почуття, темперамент і характер, вчимо згуртованості команди та саморозкриття кожного з учасників. Невід'ємним компонентом успіху на змаганнях є колективна воля до перемоги, підтримка, розуміння свого товариша.
Буває так, що загострене почуття відповідальності та високий рівень амбітності призводять до нервового напруження, перевтоми, емоційних зривів. Тому на таких тренінгах намагаємося створити у команді атмосферу чесного змагання, толерантного й уважного ставлення одне до одного, пошуку внутрішніх ресурсів, інтелектуального розвантаження (енергізатори, рольові ігри, робота у групах кооперативного навчання).
Отже, учнів потрібно готувати до інтелектуальних змагань не тільки з певного предмета, але й психологічно. Адже досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу.
3. Психологічна підготовка школярів до змагань. Дуже важливе для досягнення успіху вміння зосереджуватись, сконцентрувати зусилля на розв'язанні проблеми, психологічно налаштуватись на подолання труднощів, відповідальність, воля до перемоги. Умови розвитку вольових рис: уміння налаштуватися позитивно, визначити мету діяльності та досягти її, саморозвиток, самопрогнозування, доведення розпочатої діяльності до кінця, чітке дотримання режиму дня, наполегливість, рішучість, витримка, уміння володіти собою, своїми діями та вчинками, переживаннями та почуттями.
Яким чином ми організовуємо психологічну підготовку до олімпіадних змагань?
Ось уже кілька років ми організовуємо тренінги, спрямовані на оволодіння собою, розвиваємо сенситивність, спілкування, силу волі, вміння розрізняти переживання і почуття, темперамент і характер, вчимо згуртованості команди та саморозкриття кожного з учасників. Невід'ємним компонентом успіху на змаганнях є колективна воля до перемоги, підтримка, розуміння свого товариша.
Буває так, що загострене почуття відповідальності та високий рівень амбітності призводять до нервового напруження, перевтоми, емоційних зривів. Тому на таких тренінгах намагаємося створити у команді атмосферу чесного змагання, толерантного й уважного ставлення одне до одного, пошуку внутрішніх ресурсів, інтелектуального розвантаження (енергізатори, рольові ігри, робота у групах кооперативного навчання).
Отже, учнів потрібно готувати до інтелектуальних змагань не тільки з певного предмета, але й психологічно. Адже досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу.
Як допомогти собі в стресовій ситуації?
У гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень. Виключення складають стихійні лиха, коли мова йдеться про порятунок самого життя.
Порахуйте до десяти, і лише потім поверніться до ситуації.
Займайтеся своїм подихом. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримайте подих. Видих здійснюється поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов’язаних з вашим подихом.
Якщо стресова ситуація застигла вас у приміщенні:
Встаньте, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення.
Наприклад, у вас завжди є можливість піти в туалет чи в будь – яке інше місце, де можна побути одному;
Скористайтесь будь – яким шансом, щоб змочити чоло, скроні і артерії на руках холодною водою;
Повільно озерніться навколо, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому ви знаходитесь, добре вам знайоме цілком посередньо. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, оглянете їх;
Подивіться у вікно на небо, зосередьтесь на тому, що бачите. Коли ви востаннє от так дивились на небо?
Набравши води у склянку (у крайньому випадку, в долоні), повільно, зосереджено, випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу;
Станьте струнко, поставте ноги на ширині плечей і на видиху нахиліться, розслабивши шию і плечі, щоб голова і руки вільно звисали. Дихайте глибше, стежте за своїм подихом. Продовжуйте робити це протягом 1 – 2 хвилин. Потім повільно станьте струнко. Виконуйте вправи обережно, щоб не закрутилася голова.
Якщо стресова ситуація застала вас де – небудь поза приміщенням:
Озерніться навколо. Спробуйте глянути на навколишні предмети з різних позицій. Детально розгляньте небо, називаючи про себе усе, що бачите;
Знайдіть будь – який дрібний предмет (листок, гілку, камінь) і уважно розгляньте його. Розглядайте предмет не менше чотирьох хвилин, знайомлячись з його формою, кольором, структурою таким чином, щоб зуміти чітко представити його із закритими очима;
Якщо є можливість, випийте води;
Простежте за своїм подихом. Дихайте повільно, через ніс. Зробивши вдих, на якийсь час затримайте подих, потім також повільно, через ніс, видихніть повітря. При кожнім видиху зосереджуйте увагу на тому, як розслаблюються й опускаються ваші плечі.
Цього буде достатньо для першої допомоги собі. Не зашкодить і прогулянка, словом будь – яка діяльність, що вимагає фізичної активності і зосередження, але, знову ж, не перестарайтеся.
Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стресу в педагогічній діяльності
Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров”ї, освіті, діяльності, сім”ї, позитивному мисленні.
Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Такі „перерви” потрібно робити якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
При виникненні почуття тривоги або напруги, занурьтеся в„тут ізараз” сконцентруйтеся на своємк диханні.
Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте головним умінням – перетворюйте негативні події у позитивні.
Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Позитивне мислення – це головний людський інструмент забезпечення здоров”я і благополуччя.
У чому проблема звичайних дітей?
Всі ми знаємо, що є діти розумні і кмітливі, і є звичайні... Причому звичайних набагато більше. Їх посереднє навчання пояснюється, як правило, лінню, байдужістю і ненавистю до занять
Вчені з'ясували, що боротися з цими якостями марно.
Різні фахівці з усього світу, які вивчають поведінку дітей, щодня проводять численнідослідження, в ході яких пізнають нові подробиці дитячої психології. На цей раз вченим вдалося з'ясувати, що лінь невиліковна, діти, які однаково добре володіють обома руками, частіше мають проблеми у школі, а дівчатка заражаються боязню математики від вчительок.
Вчені з'ясували, що боротися з цими якостями марно.
Різні фахівці з усього світу, які вивчають поведінку дітей, щодня проводять численнідослідження, в ході яких пізнають нові подробиці дитячої психології. На цей раз вченим вдалося з'ясувати, що лінь невиліковна, діти, які однаково добре володіють обома руками, частіше мають проблеми у школі, а дівчатка заражаються боязню математики від вчительок.
Немає коментарів:
Дописати коментар